Жителі села під Харковом будують свою державу

Репортаж Медіа Група "Об'єктив", м.Харків Травень 2012 р. Тривалість 4.03 хв.

 

Люди об’єдналися в комуну ще 15 років тому, щоби побудувати ідеальне суспільство — без шкідливих звичок і сварок. Комунари господарюють, пишуть вірші і мріють зробити щасливим весь світ.

Навчальне господарство «Спарта» існує в селі Караван вже півтора десятки років. Хтось із односельців про самітників відгукується як про людей творчих, які пропагують здоровий спосіб життя, хтось ставиться до них із підозрою. Самі спартанці впевнені: їм вдалося створити модель ідеального суспільства, де шкідливі звички замінюють віршами, а сварки — турботою один про одного та клопотами по господарству. А щоб стати по-справжньому щасливими, вони розробили свою теорію буття як піраміди.

Ольга Широка
представник навчального господарства «Спарта»
«Тут 9 категорій. Найнижча з них — це рівень нелюдей злобної вдачі. Ось тут написано — від 7 до 14 відсотків радості» .

Найвищий ступінь – 100% радості. Досягнувши її, самітники мають намір освоювати інші планети і дбати про інопланетян. Поки що ж освоюють те, що під рукою. Кожній будівлі надали імена відомих особистостей. Щоб брати з великих людей приклад. Туалети тут носять імена людей поганих — щоб не кортіло вчинити також. Про свої добрі справи комунари пишуть у щоденниках.

Тамара Костюк
представник навчального господарства «Спарта»
«Це зовнішнє сумління кожного теоретика ПОРТОСу, бажаючого. Тобто, новачки приходять, і якщо вони бачать, що за допомогою такої системи вони можуть підвищити свій рівень совісті, щастя, дружності, енергійності, дисципліни, ми пропонуємо їм таку систему».

Борис займається тут бджільництвом. У нього прізвище, що говорить, — Бухал, але в комуні спиртне під забороною. За порушення дисципліни – штраф. Сам Борис – з Уралу. Про «Спарту» дізнався з оголошення в газеті. Говорить, своє щастя знайшов. Торік викачав рекордну кількість меду – понад 120 кілограмів із одного вулика.

Борис Бухал
бджоляр
Спочатку закладається матка-яйце, потім годується молочком, тільки не маточним, а простим. І потім, за певний час, вийде молода бджола.

У хатині священних тварин – так тут називають корів – Світлана працює дояркою вже два роки. На день корови дають понад двісті літрів молока. Тридцять літрів спартанці випивають самі, решту – продають односельцям. Джуля – улюблена корова Світлани – теж щаслива. Щоразу жінка пригощає її ласощами.

Світлана Дружініна
доярка
«Покушає. Тільки відходжу, проходжу — і вона знову розгорнеться, і в неї постійно погляд там».

Корови тут включають класичну музику. Спартанці впевнені: під звуки класики корівки молока дають більше.

Крім бджіл та корів у «Спарті» є кури, телята та кінь Тайногор. А в сараї, який називається «Маяковський», живуть свині.

Нині у комуні живуть десять людей. Чоловіки та жінки – в окремих хатах. Жінки-спартанки мешкають у «Ярославні» – будиночку на три кімнати та кілька ліжок. І хоча помешкання в аварійному стані, це не заважає комунарам бути щасливими. У спартанців все спільне – їжа, господарство, поетичні посиденьки. Вечорами вони збираються разом, читають вірші та співають пісні про ідеальне суспільство у місті Сонця, яке мріють розширити на всю країну.