Слова та музика Ю. Давидова

Am Dm
Минають дні, минають роки та століття,
Е Аm
Горять вогні майбутнього життя маяка
Dm Am
Горять вогні як похоронне світло,
Е Аm
Прощаючись зі світом у серпанку сигарет.

Dm Am
Гей, маестро, свою ти музику кінчай!
Є Am
Кинув хтось, трохи голосніше, ненароком.
Dm Аm
І стало жити зовсім несила.
Є Am
Гей, маестро, закінчимо цю суєту,

А до нас у вікно нехай не світить і місяць,
Адже все одно на цій «кульці» – «хана».
Так що ж нам, тепер розпустити і пити,
Щоб гіркоту Правди у горілці втопити?!

Гей, маестро, ти бачиш — у темному кутку
Дешевки танцюють, як на ліанах, на підлозі.
Отак і тут перевернулося все вгору дном,-
До біса дешевок — він їм закон!

Їм не зрозуміти туги занедбаних хлопців.
Їм не зрозуміти; про що вони зараз сумують, -
Не про Кохання, якого, може, в душах – ні.
Життя тоне, тоне в серпанку сигарет.

Гей, маестро, ти чуєш — постріли гримлять?! -
Ідуть у безсмертя ті, хто гідним — друг і брат.
Забиті зони, і тюрем переповнений ряд,
А в них мільйон сьогодні найкращих з хлопців!

«Нелюдяність» знову захопила влада, -
Від фальші тісно, ​​- ніде яблуку впасти.
Затиснута Думка, Свободи немає в пануванні пітьми,
Лише в букварі – «Ми – не раби! Раби – не ми!»

Гей, маестро, скільки у світі брехні та бід!
Гей, маестро, наша відповідь — наш пістолет!
Закінчуйте все, і ваш фальшивий балаган,-
Інакше атом скине Землю в океан!

Поблукаємо ми по перехрестях всіх дорог,
Засвітимо вогні, вступивши на Мудрості поріг,
Надівши рюкзак, під плащ заховавши автомат.
Не плачте, мами, не повернемося ми назад.

Ей, маестро, є у світі слово – «Альтруїзм»
Гей, маестро, тепер переможе Життя!
Ми переможемо, повставши з мертвих і живих,
Світ відродивши ціною своїх сердець.